鶹ֱ

Новини

 

Шевченків університет – місце історичного діалогу

27.11.2025

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася подія виняткового значення – у 21-шу річницю Помаранчевої революції в Червоний корпус вітав президентів України та Польщі – Віктора Ющенка та Александра Кваснєвського. Вони взяли участь у публічній дискусії на тему «Помаранчева революція – поворотний момент для України. Роль Польщі».

Зустріч стала унікальною нагодою для студентства почути двох європейських лідерів, які у 2004 році не лише були свідками, а й творцями новітньої історії України.

 

Вітаючи високих гостей, ректор Володимир Бугров наголосив на значному польському сліді в історії Університету (зокрема й про те, що з-поміж перших 62 студентів Університету Святого Володимира було щонайменше 40 поляків) та нинішній тісній співпраці – 40 угод про співпрацю з польськими інституціями. Ректор подякував гостям за високу честь такого візиту. Після приязного спілкування Президент Кваснєвський залишив запис у Гостьовій книзі Університету.

Далі делегація перемістилася в залу проведення дискусії. Представляючи високих гостей студентству, ректор нагадав про символічність місця проведення такої розмови, адже Університет, а саме його Головний корпус, не раз ставав свідком та й епіцентром епохальних подій, зокрема три новітні українські революції розпочинали свою ходу від стін Червоного.

До студентської аудиторії звернувся Пйотр Лукасєвіч, Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні. Він наголосив, що молодь має змогу почути «двох великих людей, які творили історію», адже Помаранчева революція чітко показала – Україна не є частиною “русского міра”, а є частиною Європи. Участь Президента Кваснєвського надала революції міжнародної легітимізації.

Модератором дискусії виступив Войцех Конончук, директор Центру східних досліджень у Варшаві.

Історичні уроки Помаранчевої революції

У першій частині розмови президенти повернулися до подій 2004–2005 років.

Александер Кваснєвський нагадав, що саме 26 листопада 2004 року відбувся перший раунд переговорів між владою та опозицією за участю міжнародних посередників, покликаний запобігти кровопролиттю. Склад делегації (зокрема Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Хав’єр Солана, Генеральний секретар ОБСЄ Ян Кубіш, президент Литви Валдас Адамкус) засвідчив європейський вимір процесу.

Президент Польщі назвав два ключові результати революції:

  • Українська ідентичність набрала сили, революція стала голосом на користь суверенності та демократії.
  • Путін уперше відчув страх перед Україною, усвідомивши, що вільне суспільство здатне змінити хід історії.

Повертаючись до подій 2004-2005 років, Віктор Ющенко, подякував полякам та Президенту Кваснєвському за чесність, щирість та особисту залученість. Той результат, якого вдалося досягти Помаранчевою революцією, був би неможливий без такої підтримки.

Президент Ющенко зауважив, що «у ХХ столітті українці проголошували незалежність 6 разів». Це гірка статистика, бо щоразу проголошення давалося високою ціною, а втриматися в незалежності було неможливо. Кожен епізод проголошення відбувався під гаслом «подалі від Москви». Але щоразу та ж Москва і своя 5-та колона зупиняли наші прагнення. 

Ющенко згадував про виклики, які постали перед лідерами Майдану: як задовольнити запит на чесні вибори, як відстояти свій голос, як зберегти синергію Майдану та дати їй ефективний напрям, і найголовніше – як уберегти Майдан від кровопролиття, адже «лише одна крапля крові спровокувала б силовий варіант», що унеможливило б подальший розвиток України.

«21 рік минув, а порядок денний для українців не змінився – як забезпечити незалежність України», – зауважив Віктор Андрійович і закликав не бути байдужими, адже найчастіша причина поразок – байдужість більшості. 

Повертаючись до внутрішніх питань, Ющенко апелює до єдності поляків, чого бракує українцям, та до їхньої самоцінності: «Поляк єден. Він говорить одним голосом. Конфліктами його не розпиляєш. Такої ж єдності я бажав би й нам». Президент наголошує на важливому маркері єдності – мові: «мова, яка забезпечує нам суверенність, одна! А далі розмовляйте собі хоч якою».

Про сьогодення та завтрашній день українсько-польських відносин

У другій частині дискусії йшлося про сучасний стан співпраці та виклики безпекового середовища в Європі.

Модератор підкреслив принцип, який має працювати у часи напруги, – «дружба важлива, але міцнішою її робить спільний інтерес».

Президент Кваснєвський відверто говорить про вир політичної боротьби в Польщі, де праворадикали у відкритій опозиції до України. «Наш спільний інтерес у тому, – зауважує Кваснєвський, – що путін вестиме війну за велику росію, а це спільна загроза. Тому Польщі Україна необхідна».

Президент чітко висловився й щодо НАТО – Польща має підтримувати членство України, навіть якщо буде єдиною, хто про це говорить.

Вільна Україна, залучена до європейських структур, усебічна підтримка українців у Польщі, інтеграція різноманітного українського ринку до європейського простору – основні тези польського президента.

Насамкінець він зауважив, що стосунки між нашими країнами часом були дуже трагічними. «Проте нині ми маємо відштовхуватися від того безпрецедентного спонтанного прояву емпатії та підтримки, який був пробуджений українцями в поляках, який поляки в собі знайшли, навесні 2022 року. Це має стати точкою відліку в наших стосунках, точкою взаємного відкриття».

Президент Ющенко зауважує, що Польща та Україна мають історію цікавих відносин двох європейських держав.

«Поляки не запитують по кому дзвонить дзвін, бо він дзвонить по них», – каже Ющенко. Україна мусить перемогти – в цьому і їхній інтерес. Щонайперший. Президент називає Україну «бронежилетом Європи», країною, яка знається на війні, досвід якої цінний, бо здобутий в бою.   

Ющенко переконаний, що єдиний спосіб закінчити війну – досягти миру силою. Тоді нашим дітям та онукам не доведеться брати до рук зброю. Якщо ж ми погодимося на мир через капітуляцію, то лише питання часу, коли знову почнуться активні військові дії. Президент упевнений, що ніхто в Україні не погодиться на здачу територій: «Зараз не час, коли бог ділить землі. Землі вже поділені. Ми залишаємося на своїй і своє повернемо». Польський президент підтримує колегу і наголошує, що Польща наполягає на справедливому мирі для України.

Зустріч у Шевченковому університеті стала подією високого рівня, що привернула значну увагу академічної спільноти. До зали зібралися студенти, викладачі, співробітники та гості Університету – свідчення того, що запит на глибший аналіз подій 2004 року та їхнього впливу на сучасність є потужним і усвідомленим. А Шевченків університет укотре підтвердив свою роль не лише освітнього, а й стратегічного інтелектуального центру, де формуються відповіді на запитання сучасності та майбутнього України.

Фотоальбом з події:  

 Центр комунікацій 

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2025