ОЛЕГ РИБАЛЬЧЕНКО
«Риба», 28 років, боєць добровольчої роти «УВО» 23-го окремого батальйону спецпризначення імені Богдана Хмельницького ЗСУ, випускник історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.
Героїчно загинув 21 грудня 2022 року в запеклих боях за Бахмут.
До Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Рибальченко вступив у 2011 році, на історичний факультет. Навчався на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн. «Олег був обдарованим студентом, дослідником новітньої історії Греції, вільно володів англійською та грецькою мовами», – на його рідній кафедрі.
На історичному факультеті Олега Рибальченка запам’ятали щирим, сміливим відповідальним юнаком, який, вивчаючи країни західної Європи, не міг стояти осторонь, коли його рідну країну намагалися позбавити європейського майбутнього. У 2013 пішов відстоювати цінності свободи і незалежності України на Майдані. «Безмежно любив Україну, одним із перших студентів факультету у 2014 р. пішов добровольцем боронити країну, брав участь в АТО», – спогадом доцент історичного факультету Андрій Пижик.
Згодом воїн повернувся до мирного життя та продовжив навчатися в Університеті. Олег брав участь в культурних і спортивних заходах, виступав на наукових конференціях, організованих з нагоди Днів науки історичного факультету КНУ. Серед його доповідей зокрема: «Повстання в Афінському політехнічному університеті 1973 року», «Причини Кіпрського конфлікту 1974 року».
У 2017 році успішно пройшов асистентську практику, склав комплексний кваліфікаційний іспит з історії, на відмінно захистив дипломну роботу «Військова диктатура в Греції 1967-1974 рр.» та отримав диплом магістра. Свою професійну діяльність пов’язав із журналістикою.
Завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Олег Машевський : «Мав честь бути науковим керівником Олега. Пам’ятаю його майже бездоганні тексти курсових та бакалаврської. А потім, після завершення навчання, Олег мені сказав: «Олеже Петровичу, ви мені все казали, що в мене яскравий журналістський стиль, а треба писати більш стримано, науково, то я таки пішов у журналістику». І дійсно, Олег був нестримний у всьому: своєму патріотизмі, дружбі, коханні. Був сміливим, безкомпромісним журналістом-розслідувачем, борцем з корупцією. Залишив все і пішов героєм у вічність, віддавши життя за всіх нас, за Україну!»
Відважний, рішучий характер Олега Рибальченка та його любов до України у своєму дописі Громадська організація Синдикат ІНФО: «Риба воював за Україну все своє життя. 2013 – Риба, тоді студент-історик, що фанатів від «Динамо», воював на Майдані з режимом путінської маріонетки Януковича. Літо-осінь 2014 – Риба пішов добровольцем у взвод «Синдикат» – воював на Луганщині, пройшов важкі бої у Пісках. А потім Риба воював з корупцією. Як журналіст висвітлював і боровся з резонансними корупційними схемами. 24 лютого, з першого дня вторгнення, став добровольцем «УВО». Був розвідником, командував відділенням. Захищав Київ. На Бахмутському напрямку без вагань, спокійно й методично виконував найнебезпечніші завдання».
Побратим Риби, Євген Чепелянський його одним з найкращих бійців «УВО» та найліпших друзів з яким зводила доля.
21 грудня родину Шевченкового університету сколихнула сумна звістка. Випускниця історичного факультету Анастасія Плоха, дружина Олега Рибальченка, на своїй ФБ-сторінці : «Від сьогодні мій Воїн захищає над нами небо. Вчора ще захищав українську землю в боях під Бахмутом, а від сьогодні небо. Загинув у бою, але навіки живий у наших серцях і у нашій пам’яті. Він дуже любив Україну, він дуже любив Київ, він дуже любив всіх нас, він дуже любив життя. Наповнене мріями і планами, яскраве справжнє життя.
За 24 години Олег мені відписав і переймався не своїм станом, а побратимами після штурму. Він завжди переймався всіма окрім себе. Він так сильно завжди нас всіх оберігав. Олег дуже красиво писав. Але ще красивіше і рішучіше завжди діяв.
З 3-го курсу історичного факультету після Майдану він добровольцем поїхав захищати Україну і брав участь в боях у Донецькій області. Йому був 21 рік.
З улюбленої журналістської роботи 24-го лютого Олег, з такими ж добровольцями як і він, встав захищати українську землю і всіх нас. Йому було 28 років…»
Після церемонії прощання з Героєм, що відбулася на десятий день від загибелі в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі, ректор КНУ Володимир Бугров зазначив, що такі випускники, як Олег Рибальченко, – гордість університету. Для нього у слово «батьківщина» вкладався найвищий сенс. Такі, як Олег, мали б жити й працювати для розвитку країни, а не брати до рук зброю, щоб захистити її кордони і волю у ХХІ столітті. «Його дружина, Анастасія, теж випускниця нашого університету. У такому віці вдягнути жалобу – це страшно… Щирі співчуття родині, друзям, яких в Олега залишилось багато», – ректор.
«Герої не вмирають. Вони лишаються жити в кожному з нас. Лишаються нашими зморшками від посмішки за весь час прожитий разом і від сліз утрати. Лишаються шрамами на наших серцях. Лишаються найсвітлішими спогадами», – дружина Олега Рибальченка. Тож ми зобов’язані пам’ятати подвиг полеглого Героя та завершити Перемогою боротьбу за волю українського народу!
Олег Рибальченко нагороджений:
- Орден «За мужність» III ступеня () «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» (посмертно).
