Новини |
Цифрова трансформація освіти: КНУ презентував результати проєкту Erasmus+ DigiUni |
|
|---|---|
|
Застосування інноваційних цифрових інструментів в освіті – очевидна вимога часу. Про це говорили учасники міжнародної конференції «Цифрова трансформація вищої освіти України: побудова інтегрованої екосистеми», що відбулася в КНУ. На заході презентували та обговорювали проміжні результати масштабного проєкту Erasmus+ «Цифровий університет – Відкрита українська ініціатива» (DigiUni), що координується Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
В часи безпрецедентних викликів, які постали перед нашим суспільством, диджиталізація освіти дорівнює її виживанню, але не тільки. «За допомогою цифрових інструментів ми забезпечили стійкість освітньої системи під час війни, – нагадав ректор КНУ Володимир Бугров. – Подальша розбудова цифрової інфраструктури, зокрема, покликана підтвердити якість нашої вищої освіти, оптимізувати використання відповідних ресурсів та підвищити ефективність «живого спілкування» учасників освітнього процесу». «Запровадження нових цифрових інструментів є необхідною умовою забезпечення швидкої трансформації освіти відповідно до сучасних вимог. Такі новації підвищують якість вищої освіти та впливають на всі пов’язані з цим процеси, зокрема й регуляторні, – наголосила координаторка проєкту DigiUNI, проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) КНУ Ксенія Смирнова. – Наш проєкт – це ще один місток до інтеграції України в європейський освітній і науковий простір». На актуальності розроблення нових цифрових інструментів для вищої освіти у своєму виступі акцентувала й радниця-уповноважена Президента з питань фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник. &ܴ;Україна вже має певний досвід у сфері цифрової трансформації і має чим поділитися із закордонними партнерами», – наголосила вона. DigiUni відповідає схваленому Єврокомісією Плану дій цифрової освіти до 2027 року та розробленій у МОН України Концепції цифрової трансформації освіти та науки до 2026 року. Він реалізується відповідно до порядку денного ЄС та Європейського освітнього плану. «Цифровий університет – відкриту українську ініціативу» розвиватимуть у співробітництві з альянсами європейських університетів. Запровадження цифрових інструментів сприяє підвищенню якості, доступності та інклюзивності навчання, що є одним з пріоритетів освітньої політики в ЄС. «DigiUni є важливим для України проєктом в контексті європейської інтеграції», про що нагадав у своєму вітальному слові учасникам конференції спеціаліст з питань політики (Україна та Молдова) Генерального директорату з питань освіти, молоді, спорту та культури Європейської Комісії Адрієн Ольшак-Ольшевський. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко звернув увагу на ще одну місію нашої освіти: зберігати зв’язки з молоддю, яка через війну виїхала за кордон чи змушена з особистих обставин залишатися на окупованих територіях. «Ще під час ковіду університети розробили свої унікальні екосистеми, платформи, візії цифрового університету, – зазначив заступник міністра. – У нас напрацьований досвід цифровізації різних рівнів освіти, є колосальний проєкт «Мрія». Хочеться побажати, щоб DigiUni теж став мрією, яка, мов парасолька, об’єднає та синхронізує цифрові платформи багатьох університетів країни, дозволить посилювати цифрову інфраструктуру, запроваджувати різні механізми віртуальної мобільності». Про те, як працює шкільна цифрова платформа, на конференції розповіла керівниця команди впровадження «Мрії» Марина Терещук. Своїми очікуваннями від створення єдиної екосистеми для університетів поділилася заступниця координатора Національного Еразмус+ офісу Жанна Таланова: «Дуже багато ідей вкладено в цей унікальний і амбітний проєкт. Головна його мета – висока якість цифрової освіти, хоча такого поняття поки що немає в нашому праві і, наприклад, акредитація не враховує специфіку цифрової вищої освіти. Сподіваюсь, проєкт спонукає до внесення законодавчих змін». Головне завдання проєкту – створення відкритої всеукраїнської цифрової освітньої екосистеми на базі єдиної цифрової платформи. В перспективі вона має стати спільною для всіх університетів країни, а не лише для десяти, що входять до консорціуму DigiUni. «Є ще одна ідея – щоб надалі вона стала світовим майданчиком для тих, хто хоче краще зрозуміти Україну, її історію, мову, культуру», – підсумувала Жанна Таланова. Про концепцію екосистеми та останні напрацювання з її реалізації розповіли декан факультету інформатики НаУКМА Андрій Глибовець та завідувач кафедри теорії та технології програмування КНУ Тарас Панченко. DigiUni як екосистема базуватиметься на DigiPlatform, створеній на базі Moodle, і об’єднає вже наявні цифрові напрацювання окремих закладів освіти. «DigiPlatform вже 5 місяців перебуває в активній розробці і готова до апробації, – розповідає Тарас Панченко. – Протягом наступних двох років планується її активний розвиток і впровадження. Зауважу, що команда розробників об’єднала найкращих українських фахівців, що працюють з Moodle». «Шлях, який був обраний в нашому проєкті, – використати напрацювання університетів зі створення своїх цифрових платформ і об’єднати їх для того, щоб отримати певну синергію і підсилити одне одного», – наголосив Андрій Глибовець. Серед найважливіших напрямків подальшої роботи – створення освітнього контенту. Кожен учасник консорціуму має розробити не менше десяти відкритих курсів, які розмістять на платформі. Досвідом запровадження власної цифрової екосистеми KSU24 у переміщеному через війну Херсонському державному університеті на конференції поділився проректор з цифровізації, інвестиційної діяльності та науково-педагогічної роботи ХДУ Олександр Лемещук. За його словами, «починаючи з 19 серпня 2022 року KSU24 систематично фіксує і зберігає понад 25 терабайтів навчальних матеріалів і записів онлайн-сесій». Крім того, учасники конференції обговорили найкращі практики європейських університетських альянсів у сфері цифровізації та створення цифрових екосистем, проблеми формування цифрового освітнього контенту, забезпечення якості та інклюзивності цифрової освіти. У заході брали участь керівники та представники КНУ, НаУКМА, Херсонського державного та Сумського державного університетів, а також закордонні партнери. Центр комунікацій |
|
Information and Computer Centre of University
© 鶹ֱ 1995-2025